«Війна в Україні дедалі більше перетворюється на «боротьбу за небо». Україна у фокусі світових ЗМІ

Минулого тижня західні ЗМІ основну увагу приділили глухому куту на фронті та ескалації «повітряної війни» між Україною та РФ», резонансним заявам ексголовнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного та продовженню кадрових перестановок Володимира Зеленського.

«Конфлікт РФ і України – це дві війни в одній»

Світові ЗМІ відзначають, що війна фактично розділилася на два фронти: стагнуючі сухопутні бої та безпрецедентну ескалацію в повітрі.

The New York Times пише: «У міру того як лінія фронту в Україні завмирає в кривавому глухому куті, подальша траєкторія війни формується в небі».

Видання підкреслює, що конфлікт між Росією та Україною — це, по суті, дві війни в одній, і детально аналізує перебіг бойових дій на суші та в повітрі.

«Одна з них ведеться цілодобово піхотинцями та операторами безпілотників в укриттях уздовж 800-мильної лінії фронту. Росія й досі намагається захопити українські землі, щомісяця забираючи життя десятків тисяч солдатів, і повільно просувається у східному регіоні Донбасу. Україна, зі свого боку, все ще захищає свою територію, маючи у своєму розпорядженні нечисленну армію, і намагається повернути собі землі там, де це можливо, зокрема на півдні.

Інша війна розгортається хвилями в небі. Вона спрямована на віддалені міста та військові об'єкти в обох країнах, часто в цілковитій темряві, і стає дедалі смертоноснішою як для українців, так і для росіян. Цілі цих повітряних ударів виходять за межі суто військових завдань. Київ прагне посилити економічні труднощі Кремля, перенести війну на територію Росії та змусити президента Путіна прийняти припинення вогню на умовах, які він не диктуватиме. Для Москви це продовження багаторічної кампанії з послаблення рішучості України та перетворення міст на непридатні для життя».

Про глухий кут армії РФ на фронті пише й The Wall Street Journal, зазначаючи, що «…цим влітку темпи просування Кремля сповільнилися до найнижчого рівня за останні роки».  Видання підкреслює, що ініціатива, яку РФ демонструвала у війні, тепер оспорюється Україною. «Російські військові помилково вважали, що, продовжуючи прориватися крізь фронт, вони врешті-решт досягнуть своїх цілей. Натомість вони отримують дедалі меншу віддачу при більших витратах, і наступ значною мірою застопорився».

WSJ  відзначає тенденцію, яка з'явилася останнім часом: «Хоча лінія фронту за останні місяці практично не змінилася, і Росія, і Україна переорієнтували свої зусилля на удари вглиб території одна одної». Однак, за словами аналітика видання, взаємні повітряні удари навряд чи здатні докорінно вплинути на ситуацію на фронті.

«Ахіллесова п'ята Києва»

Минулого тижня світові медіа активно обговорювали тему нестачі у Києва «перехоплювачів» для ППО та «випади» президента Володимира Зеленського на адресу західних партнерів, які не поспішають передавати Україні зенітні ракети Patriot.

За даними видання, The Washington Post    країни Європейського Союзу  відмовляються від передачі Україні ракет-перехоплювачів до систем ППО Patriot, побоюючись витратити всі запаси.

«Європейська влада, яка є головним військовим спонсором України, неохоче йде на передачу додаткових комплексів Patriot, побоюючись, що це може послабити її власну оборону. На початку цього року адміністрація Трампа підштовхувала кілька європейських країн до відправлення Києву ракет для Patriot, але деякі з них відмовилися через подібні побоювання», - йдеться у статті.

Колишній високопоставлений український чиновник заявив виданню, що «ситуація дійсно погана», і передбачив «найгірший сценарій» цієї зими. «Зараз немає перехоплювачів, і в найближчі місяці я не вірю, що вдасться знайти їх у значній кількості. Це важливо, і навіть якщо у нас будуть якісь кількості, цього буде недостатньо, тому що в Росії набагато більше балістичних ракет», - сказав він.

Про небажання західних союзників передавати Україні ракети ППО пише у своїй статті й інша мейнстрімна американська газета The New York Times.

«Протягом більшої частини війни звернення президента Володимира Зеленського до західних союзників із проханням про створення систем протиповітряної оборони приносили свої плоди. Його лобістська діяльність допомогла переконати Вашингтон передати Києву першу американську систему ППО Patriot у 2023 році, після чого західні країни в наступні роки відправили ще кілька таких систем. Зараз, коли Україна стикається з найінтенсивнішою російською ракетною кампанією за всю війну, нові заклики пана Зеленського не знаходять відгуку», - зазначає видання.

NYT також зазначає: «Союзники Заходу дедалі неохочіше відмовляються від ракет, які можуть знадобитися їм для власної оборони, оскільки війна вирує на кількох фронтах, зокрема на Близькому Сході, де бойові дії виснажили світові запаси».

«Партнери притримали антибалістику, щоб Україна стала більш «поступливою»

У контексті останніх обстрілів Києва західні ЗМІ активно обговорювали слова Володимира Зеленського про можливі політичні мотиви відмови західних союзників передавати Україні додаткові протиракетні засоби.

Зокрема, Зеленський заявив, що офіційно партнери пояснювали скорочення постачань бойовими діями на Близькому Сході. Однак він припускає, що могли бути й політичні мотиви. «Принаймні таку офіційну причину ми отримали від наших партнерів, передусім від США, але й від європейських… Я не знаю, чи є інші причини, крім Близького Сходу. Може, це й політичні кроки для того, щоб Україна була, скажімо так, більш поступливою», – сказав глава держави.

The Guardian зауважила, що слова Зеленського про «… «поступливість» України - відображають зростаюче розчарування Києва тим, що союзники дозують допомогу, та страхи України перед спробами нав'язати невигідні для Києва мирні переговори»

Західні партнери уникали прямих публічних дискусій щодо звинувачень Києва. На тлі критики Зеленського вони продовжували справно виділяти Києву фінансову допомогу та координувати постачання зброї через інститути ЄС і НАТО. Європейська комісія виплатила Україні 3,47 млрд. євро на закупівлю дронів, ракет, засобів протиповітряної оборони та винищувачів Gripen.  Мета нового траншу, повідомляє DW  - захистити повітряний простір України та зміцнити її обороноздатність. «Ми зближуємо наші оборонні галузі, поєднуючи масштаби європейського виробництва з неперевершеними інноваціями України. Це наша нова угода щодо безпілотників, яка набуває форми»,— заявила глава ЄК Урсула фон дер Ляєн.

Крім того, минулого тижня європейські ЗМІ активно висвітлювали виділення Євросоюзом чергового траншу в розмірі 1,4 млрд. євро, що надійшли від доходів із заморожених активів Центрального банку РФ. Це був п'ятий подібний переказ коштів до бюджету ЄС, який направили на підтримку України одразу після чергової хвилі масованих російських обстрілів української інфраструктури.

Politico  цитує слова голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн: «Ми знову прокидаємося від новин про жахливі звірства Росії, які вона чинить унаслідок повітряних атак на Україну. Країна-агресор РФ повинна заплатити за завдану нею шкоду. І ми використовуємо кошти, отримані від знерухомлених російських активів, щоб це забезпечити».

Однак, загалом, попри збільшення європейської допомоги, загальний обсяг фінансування України скоротився. Особливо після того, як Дональд Трамп припинив прямі постачання американської зброї. За даними німецького  Кільського інституту світової економіки:  «..Україна отримувала в середньому трохи більше 2 мільярдів євро, або 2,3 мільярда доларів, у вигляді військової допомоги щомісяця з початку року, порівняно з більш ніж 2,5 мільярдами євро на місяць у попередні роки».

«Більше успіхів – менше співчуття»

Про зниження не лише фінансування, а й «популярності» України за кордоном констатує будапештська газета соціал-демократичного спрямування  Népszava.

«Європейські та міжнародні опитування громадської думки показують, що президента Зеленського, який продовжує війну за свободу України, дедалі частіше порівнюють з Путіним; його первісний (загалом, цілком заслужений) героїчний образ руйнується. Суспільна підтримка України також знижується: дедалі більше людей відкидають не лише прискорену інтеграцію до ЄС, а й підтримку війни зброєю та грошима. Ефективні українські військові, які успішно підпалювали нафтопереробні заводи, склади, аеропорти та багато іншого по всій Росії, більше не сприяють зміцненню міжнародної суспільної солідарності», - зазначає газета.

На ще одну неприємну тенденцію для України звертає увагу Politico  зазначаючи, що 2027-й в Європі – це рік великих виборів. У Франції обирають президента, який є і головнокомандувачем ЗС; не виключені дострокові парламентські вибори в Німеччині, де праворадикальна партія «Альтернатива для Німеччини» на 8% випереджає правлячий блок ХДС/ХСС; парламентські вибори відбудуться також в Італії.

Politico пише: «Колишній прем'єр-міністр Італії Джузеппе Конте, який очолює ліву партію «Рух п'яти зірок», днями заявив, що його політсила спочатку підтримувала військову допомогу Києву, «оскільки існував явний військовий дисбаланс порівняно з Росією». Але тепер, коли Україна «має добре оснащений військовий арсенал», його партія «продовжить утримуватися від голосування за подальші постачання, але наполягатиме на переході до переговорів».

Однак, як зазначає видання, слова Конте віддалили «Рух п'яти зірок» від Демократичної партії, яка є найбільшим об'єднанням лівоцентристського спектра. Її лідерка Еллі Шлейн відкинула його ідею. Також видання підкреслює, що «…Україна розділила не лише ліві партії, а й праві в країні. Нинішні партнери Мелоні по коаліції з праворадикальної партії «Ліга» з побоюванням ставляться до підтримки України і також не бажають збільшувати оборонний бюджет».

Як зазначає Politico, «серед великих західноєвропейських країн італійці найменш схильні підтримувати Київ: згідно з опитуванням YouGov, проведеним на початку цього року, лише 32% італійців зацікавлені в тому, щоб Україна здобула перемогу над Росією».

«Чергова відмова Трампа і пошук нових варіантів»

Після того як Дональд Трамп цього тижня знову, по суті, відмовив Україні в постачанні ракет-перехоплювачів для ЗРК Patriot: «…нам і самим потрібні ракети. Знаєте, Байден віддав Зеленському боєприпасів на $300 млрд. Коли я йшов, усе було заповнене снарядами, а він роздав дуже велику частину. Зараз ми це відновлюємо і використовуємо боєприпаси, які дуже потужні й хороші, але ми б їх не використовували», Зеленський  продовжив пошук варіантів для отримання засобів ППО.

 Як зазначає The Guardian, опинившись у «незавидному» становищі, Зеленський був змушений знову активувати свою лобістську кампанію для отримання ракет ППО.

Під час телефонної розмови з президентом Фінляндії він не лише обговорив з ним світові запаси зенітних ракет, а й просив Александера Стубба «…використати його хороші  відносини з президентом Трампом, щоб переконати Вашингтон постачати Україні більше перехоплювачів». Після цього у Зеленського була тривала розмова з генеральним секретарем НАТО. Марк Рютте  підтвердив готовність Альянсу шукати шляхи для оперативного посилення української ППО: «…сторони звірили дані щодо держав, які мають потрібні зенітні ракети і здатні поділитися ними». За підсумками переговорів Зеленський зазначив: «Важливо подолати всі бюрократичні перепони і прийняти необхідні політичні рішення. Буквально кожен день життя людей тут, в Україні, залежить від рішучості наших партнерів у Європі та Сполучених Штатах», - пише The Guardian.

Як зазначає Bloomberg, «…Італія і Франція обговорюють передачу своїх зенітних боєприпасів для ЗРК SAMP/T, але їхні запаси ще скромніші, ніж у США. І, до того ж, вони не можуть збивати балістичні ракети».

Разом з тим, Reuters посилаючись на свої джерела, повідомляє, що  попри публічні заяви президента Дональда Трампа, США та Україна продовжують переговори про надання Києву ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot.

«Жодного розпорядження припинити переговори не надходило», - зазначає Reuters. Американські та українські чиновники продовжують консультації з виробниками озброєнь, військовими та іншими учасниками процесу. Основних варіантів, які розглядаються, три: «Виробництво окремих компонентів Patriot в Україні з подальшим їх відправленням до Німеччини для остаточного складання; включення України до вже наявної американо-європейської програми виробництва ракет-перехоплювачів; надання Україні можливості виробляти дешевшу версію ракети PAC-3, про розробку якої компанія Lockheed Martin оголосила ще минулого місяця».

Як повідомляє  Reuters, «найреалістичнішим варіантом наразі вважається перший, оскільки в Німеччині вже виробляються старіші моделі Patriot і, як очікується, на вже наявних потужностях вироблятиметься і сучасніший перехоплювач PAC-3».

Разом з тим, очевидно, що на переговорному треку зі США щодо надання зенітних ракет до Patriot Зеленський досяг певного прогресу. Принаймні під час візиту до Сербії він заявив, що «…США щомісяця виділятимуть Україні ракети-перехоплювачі для систем ППО Patriot, однак їх все одно буде недостатньо, на жаль».

Зеленський також констатував, що Україна безуспішно намагається придбати в Ізраїлю системи ППО. «Ми б також хотіли отримати від них системи протиповітряної оборони. Ми готові їх купити. Поки що в нас немає такої можливості, хоча ми перебуваємо в діалозі», - сказав президент під час візиту до Белграда.

«Ніщо не свідчить про те, що на горизонті замаячить мир»

Поточний пік повітряних ударів деякі експерти розглядають як спробу кожної сторони вичерпати військові ресурси одна одної перед можливим виходом на новий етап дипломатії, іншими словами,  «ескалація заради деескалації». Однак базові вимоги сторін залишаються несумісними (відмова від територій для України неприйнятна, а максималістські цілі Кремля виключають суверенний мир). Про це пише данська газета Jyllands-Posten : «Війна, що триває вже п'ятий рік, починає набувати затяжного характеру. Багато що вказує на те, що процес буде виснажливим і складним - не лише щодо збереження підтримки України на тому ж рівні, а й щодо створення стабільного з погляду політики безпеки порядку для України та Європи. І ніщо не свідчить про те, що на горизонті замаячила мирна угода - або бодай щось на неї схоже. Іншими словами: українцям доведеться триматися, відчуваючи на собі тиск, а тиск, який чиниться на Путіна, навпаки, недостатній для того, щоб той пішов на поступки», - зазначає видання.

Bloomberg пише: «Захід і Україна можуть опинитися перед необхідністю задовольнити вимогу президента РФ Володимира Путіна про виведення українських військ із Донбасу для завершення війни, якщо не будуть організовані постачання ракет-перехоплювачів для систем ППО Збройних сил України». На думку видання, тиск України на РФ далекобійними ударами мав би більший ефект, але не може на довгу перспективу підтримуватися через уповільнення постачань ракет для ППО. Тому, робить висновок Bloomberg, «…на цьому етапі будь-яка спроба переговорів видається вкрай малоймовірною, оскільки Володимир Путін бачить наближення серйозних змін на свою користь».  Аналізуючи ситуацію, що склалася, видання вважає, що «… у Заходу залишається три варіанти - терміново знайти необхідну Україні зброю, або погодитися на вимоги Росії щодо виведення військ із Донбасу, або продовжувати війну й далі, щонайменше до 2027 року, при тому, що зима для України буде вкрай важкою».

На цьому тлі несподівано в центрі уваги світових ЗМІ опинився витік інформації про таємні неформальні переговори між колишніми європейськими та російськими чиновниками.

Bloomberg опублікувало інсайд   про те, що у Відні відбулися таємні дискусії колишніх високопосадовців із Росії та трьох країн Європи (зокрема Великої Британії, Німеччини та Франції) щодо можливих шляхів завершення конфлікту.

Співрозмовники агентства зазначили, що до складу групи входили ексрадник із питань національної безпеки Великої Британії Тім Барроу, колишній державний секретар Німеччини Маркус Едерер та досвідчений французький дипломат П'єр Вімон. Однак вони відмовилися назвати ім'я колишнього кремлівського чиновника, який брав участь у зустрічі. (За непідтвердженими даними, це нібито був колишній глава адміністрації президента часів Бориса Єльцина – Олександр Волошин)

Як підкреслює Bloomberg, досить часто неформальні зустрічі подібного роду називають дипломатією «другого треку». «Мета таких зустрічей — конфіденційний обмін думками та зондування ґрунту. Вироблені експертами ідеї можуть згодом передаватися закритими урядовими каналами, однак вони не означають початку офіційних мирних переговорів», - зазначає агентство.  Bloomberg  повідомляє, що це вже друга за літо непублічна зустріч за участю колишніх європейських та російських діячів. Раніше, «…у липні аналогічні консультації відбулися в Баку (Азербайджан), де неформальна делегація з ФРН спілкувалася з представниками оточення Володимира Путіна». Однак, попри закулісні контакти, експерти та джерела зазначають, що «…Володимир Путін не демонструє реальної готовності до компромісу і продовжує наполягати на максималістських вимогах (зокрема повний контроль над Донецькою областю)». У Києві та столицях країн-союзників подібні таємні ініціативи колишніх чиновників оцінюють стримано або скептично.

«Україна ніколи не вступить до НАТО»

Попри те, що слова ексголовнокомандувача ЗСУ, а нині Надзвичайного і Повноважного Посла України у Великій Британії Валерія Залужного викликали значний резонанс усередині України, західні медіа здебільшого лише передали цитату Залужного, назвавши це його оцінкою поточного стану справ.

Світові ЗМІ не стали «роздмухувати» ажіотаж навколо слів Валерія Залужного, оскільки вони були швидко спростовані МЗС України як вирвані з контексту, а сам він уточнив, що підтримує альянс, спрямувавши фокус на альтернативні формати безпеки.

Як інший варіант для України Залужний назвав перспективною участь  Києва в Об'єднаних експедиційних силах (JEF). Це створена у 2015 році 10 державами Європи на чолі з Великою Британією військово-політична коаліція сил швидкого реагування. Ключова мета - захист Півночі Європи, Атлантики та Балтії. Альянс мав на меті швидко розгортати війська у разі криз, оскільки виникали побоювання щодо оперативності реагування НАТО. Досі Залужний «не підсвічував» потенціал саме цього союзу - та ще й на противагу НАТО. Тому «…його висловлювання можуть бути зумовлені глибинною кризою в Північноатлантичному альянсі, а також критикою з боку чинного президента США Дональда Трампа через демарш європейців у війні з Іраном і радше відображає втому військових від політичних затримок і неготовності Альянсу приймати рішення на тлі затяжної війни», - повідомляє американський журнал U.S. News & World Report.   

Deutsche Welle  слова Залужного сприйняло як професійний «холодний душ»  і прагматичну оцінку реального стану євроатлантичної безпеки: альянс повільно адаптується до сучасних технологічних переваг війни, а бюрократичні процедури та побоювання ескалації гальмують прийняття воюючої країни.

Разом з тим, у DW звернули увагу, що «…заява Залужного резонувала з офіційною позицією української влади. Президент Володимир Зеленський нещодавно заявив, що членство України в Альянсі відповідає інтересам як Києва, так і самого НАТО».

Politico зазначає, що  «…незвичайна заява Залужного підкреслює зростаючі зміни у відносинах альянсу з Україною. Країна перейшла від залежності від європейської військової підтримки в перші роки війни до того, щоб стати однією з найпотужніших і технологічно розвинених армій континенту — значно випереджаючи західні сили в масовому виробництві безпілотників, ракет та інших ключових систем».

«Міністр хаосу»

Набагато активніше, ніж висловлювання Залужного про НАТО, світові ЗМІ коментували кадрові перестановки, що тривають в Україні. Це стосувалося призначення Рустема Умєрова головою СЗР, зміни в силовому та дипломатичному блоках, які пов'язували з внутрішньою політичною кризою та акціями протесту після відставки ексміністра оборони Михайла Федорова.

Reuters так відреагувало на нові кадрові призначення: «…кадрові перестановки, проведені Зеленським, були розцінені громадськістю як погано пояснені, і в понеділок він практично не дав жодних обґрунтувань своєму останньому кроку».

Разом з тим Reuters вважає, що переведення Умєрова з посади секретаря РНБО на нову посаду не означає його відсторонення від дипломатичного треку — він залишається ключовою особою в контактах із Вашингтоном продовжить координувати відносини з Близьким Сходом, і ключові військові проєкти Drone Deals та FREYJA, пише

Deutsche Welle   зупинилася на особистості Рустема Умєрова, назвавши його «міністром хаосу», згадавши його роботу в Міністерстві оборони.

Коментуючи його призначення на посаду голови Служби зовнішньої розвідки, DW зазначає, що  «…президент, очевидно, хотів, щоб Умєров зберігав високий статус, оскільки він постійно залучений до переговорного процесу з мирного врегулювання, і Зеленський йому довіряє».  Разом з тим телерадіокомпанія підкреслює, що «… проте, самої довіри не завжди достатньо, щоб компенсувати відсутність спеціалізованої підготовки в такій структурі, як зовнішня розвідка».

Берлінський центр Карнегі розцінює низку кадрових ротацій, влаштованих Зеленським, «…як прагнення Банкової повернути жорсткий вертикальний контроль над ключовими інституціями, задіяними в затяжній фазі війни». Крім того, як зазначають експерти,  «переміщення довірених осіб президента на стратегічні посади відображає прагнення Офісу утримувати контроль над чутливими міжнародними та оборонними напрямами (зокрема координацію «дронових угод»), хоча всередині України це нерідко викликає суперечки щодо дефіциту профільного розвідувального досвіду в керівництва відомства».